макридис
Греческий режиссер Бабис Макридис назван лучшим на Одесском кинофестивале
24.07.2018
колос изобилия
«Колосок изобилия» — детям с любовью
13.08.2018
Показать все

Впечатлениями о своих греческих каникулах делятся победители XXIII Конкурса детского рисунка

дети

Полные ярких впечатлений и желания «ещё хоть раз побывать в Греции», вернулись с о. Крит домой победители XXIII Конкурса детского рисунка «Дух Эллады с нами».

Кносский дворец (дворец Минотавра), Археологические музеи в Ираклионе и в Арханес, древние стены, защищавшие Ираклион от врагов, и современная красочная архитектура Ретимно, пляж «Бали» — и так каждый день что-то новое, неизвестное и впечатляющее.

«А ещё развлечения, прогулки, море – оно очень красивое бирюзового оттенка и очень тёплое, незабываемое мороженное и особенно греческая кухня»вспоминает Ольга Зубец.

Гостеприимная Ева старалась не повторять угощения и каждый раз удивляла. У детей обострилось желание рисовать, рисовать, чтобы не забыть то, что очень понравилось, а в знак благодарности оставить Христосу и Еве в подарок свой рисунок.

Филиал выражает благодарность за помощь в организации культурно-познавательной программы для детей на о. Крит: директору Фонда «Панайотис Яннакос» и галереи «Ксотарис» г-ну Христосу Яннакосу и его супруге Еве, фирме «Данаос» и Благотворительной организации «Фонд Бумбураса».

Своими впечатлениями поделилась Анна Нанега (30.07.2003), Хмельницкая обл., г. Каменец-Подольский):

«Якби довелось описати цю найкрутішу поїздку у моєму житті одним реченням, то воно б звучало так: «Благаю, дайте мені носовичок, я протру літак від своїх сліз!». Бо здавалось, наче мене повертають із Раю на звичайну, синю, дощову Земну кулю. Відчула себе капітульованими Адамом і Євою в одному обличчі. Певно вам важко у повній мірі зрозуміти мої почуття, тай взагалі, чому це дитина не хотіла їхати до мами й тата, а забажала забрати їх у Грецію і жити там вічно? Відповідь на це питання одна, ви знаєте, що таке сієста? О так, це найкраща річ у буденному житті (ще їжа) греків, вважаю, що лежання пузом напрямком у стелю на дивані з 13:00 до 17:00 повинно зайняти важливе місце в українському законодавстві. Ну, а їжа — окрема частина розповіді, аби не роздирати свій шлунок в екстазі, просто загугліть рецепти: сувлакі, равликів та рису й можете поплакати, бо найсмачніше їх готує Єва. Також надзвичайно важливими одиницями були: прозоре й хвилясте море, яке було, наче чай, таємничий замок Кроноса, величезні, цікаві музеї, танці в машині, надзвичайно привітні люди, які пояснять тобі усе доступно, навіть, якщо ти повнісінький бовдур в англійській, сувенірні та звичайні магазини одягу, де я й залишила усі свої гроші, а також круті та вузенькі вулички, які надзвичайно цікаво малювати. Усе це склало виразний пазл, який залишиться у рамочці на стінах моєї душі. Дякую за нього Єві, Христосу та дуже милій мамі квочечці Світлані Миколаївні (керівник поїздки), за якою ми бігали, як ципляточка, а також усім іншим людям та одній собаці, які брали участь у нашій подорожі, моє серденько ніколи вас не забуде. Дякую!»

Фоторепортаж

HFC
HFC