Одеська філія Грецького фонду культури в рамках заходів до Дня міста представляє нову оригінальну виставу театру танцю «РОЕС» (Греція) «В місяці Атірі».
(за давньоєгипетським календарем, Атір – місяць любові та смерті)
Початок о 19:00
Одеський академічний театр музичної комедії ім. М. Водяного
Хореографія, режисура, ідея: Софія Спірату
Композитор: Алкіноос Іоаннідіс
ТАНЦЮВАЛЬНА ОДА ЛЮБОВІ ТА КРАСІ
Театр танцю «РОЕС» – один з найбільш цікавих і плідних танцювальних колективів Греції. Як некомерційна культурницька організація, він існує за фінансової підтримки Міністерства культури Греції.
Хореограф Софія Спірату заснувала свій театр танцю 1989 році задля розвитку танцю, театру та музики, просування новацій у цих видах мистецтва та зміцнення їхніх грецьких джерел.
За 18 років свого існування Театр танцю віддав на суд глядачів близько 25 вистав. Окрім виступів на театральних сценах Афін, «РОЕС» відбув тривале закордонне турне, повсюду маючи великий успіх. Трупа виступала на сцені оперного театру Монте-Карло (Монако), міського театру Люксембургу, Auditorium des Halles Парижа (Франція), Палацу красних мистецтв Брюсселя (Бельгія), театру опери Нью-Йорка (США), брала участь у культурних заходах в межах футбольного чемпіонату світу в Сент-Луїсі (США), а також у Стамбулі (Турція).
Одну зі своїх найновіших вистав «В місяці Атірі» Театр танцю «РОЕС» прем’єрував на майданчику римської агори в Афінах у червні 2006 року, відтак репрезентував на кількох значних фестивалях у Греції, а по повернені до Афін виконав у вересні 2006 року в афінському Музеї Бенакіса.
Однойменна поезія Кавафіса, життєві сцени, закарбовані на стародавніх пам’ятниках афінського цвинтаря Керамікос, та десять античних надгробних написів-поезій надихнули Софію Спірату на цю хореографічну і режисерську роботу, покладену на музику Алкінооса Іоаннідіса.
Софія Спірату про концепцію вистави:
«Натхнення навертається мені з теми однієї поезії К. П. Кавафіса.
Прогулюючись античним цвинтарем, поет натрапляє на надгробок юнака Левкіоса. Таку саму красу рельєфних зображень і статуй, що зворушує тебе без огляду на проминулий час, я бачила на афінському цвинтарі Керамікос. Кожну людину зображено в хвилину щастя: мати приміряє коштовні прикраси, бабуся пригортає онуку, молодий воїн тріумфує перемогу. Поетичні написи, вирізьблені на камінні, волають до тебе: Незнаний гостю, тут є ми. Юнаки, юнки, матері, дочки, подружжя… Гірко оплакані… Уселюдно обтужені… Їхні образи, закарбовані в розквіті молодості, у блиску життя, бажають розповісти тобі, як сильно їх любили. Бажають упевнити тебе, що в місяці Любові та Смерті, Любов є володаркою, аж поки Любов живе в нас та володарює нами. Це ми зберігаємо пам’ять, ми даруємо вічність, люблячи і спадкуючи. Не копіюючи статично, а творчо відроджуючи усе те, що нас зворушує.
Вистава має структуру античної трагедії, складаючись з «хорових» голосінь, жалобних процесій, сольної декламації античних надгробних написів (у перекладі на новогрецьку мову) і багатьох танцювальних композицій, які втілюють рухи тіла, зображені на античних вазах. Такі самі символи є і в грецьких традиційних жалобних голосіннях – ця вервечка історичної безперервності міцно зв’язується живими почуттями. Усі ці елементи поєднано в дійство, виконуване 9 танцівниками (танцівницями) та 7 акторами (акторками).
Мистецький твір, оснований на цвинтарних написах, не може не навіювати суму. Але мистецтво, особливо коли воно базується на античній ліриці, не є сумним – навпаки, воно підносить наш дух.
Краса мистецтва переживе нас, передаючись нашим нащадкам: отак вершиться життєве коло, в якому смерть є лишень однією зі сходинок життя.
Античний надгробний напис рече:
Красень і в смерті – у смерті красень, немов уві сні.
Оцю красу і любов ми і прагнемо розбудити од предковічного сну».
Із відгуків преси:
«Почуття, втілене в рух; музика, втілена в танець; театр, втілений в почуття…»
«Це – той рідкісний момент, коли ми мусимо порадити: Не проминіть цього!»
Вистава репрезентується за сприяння Одеського міського виконавчого комітету та Управління культури і туризму Одеської обласної державної адміністрації.
Спонсори:
