Враженнями про свої грецькі канікули діляться переможці XXIII Конкурсу дитячого малюнка

макридис_укр
Грецький режисер Бабіс Макрідіс названий кращим на Одеському кінофестивалі
24.07.2018
колос изобилия
«Колосок достатку» – дітям з любов’ю
13.08.2018
Показати все

Враженнями про свої грецькі канікули діляться переможці XXIII Конкурсу дитячого малюнка

дети

Повні яскравих вражень і бажання «ще хоч раз побувати в Греції», повернулися з о. Крит додому переможці XXIII Конкурсу дитячого малюнка «Дух Еллади з нами».

Кносський палац (палац Мінотавра), Археологічні музеї в Іракліоні і в Арханесі, стародавні стіни, що захищали Іракліон від ворогів, і сучасна барвиста архітектура Ретімно, пляж «Балі» – і так кожен день щось нове, невідоме і вражаюче.

«А ще розваги, прогулянки, море – воно дуже красиве бірюзового відтінку і дуже тепле, незабутнє морозиво і особливо грецька кухня» – згадує Ольга Зубець.

Гостинна Єва намагалася не повторювати частування і кожен раз дивувала. У дітей загострилося бажання малювати, малювати, щоб не забути те, що дуже сподобалося, а в знак подяки залишити Христосу і Єві в подарунок свій малюнок.

Філія висловлює подяку за допомогу в організації культурно-пізнавальної програми для дітей на о. Крит: директору Фонду «Панайотіс Яннакос» і галереї «Ксотаріс» пану Христосу Яннакосу і його дружині Єві, фірмі «Данаос» та Благодійній організації «Фонд Бумбураса».

Своїми враженнями поділилася Анна Нанега (30.07.2003), Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський):

«Якби довелось описати цю найкрутішу поїздку у моєму житті одним реченням, то воно б звучало так: “Благаю, дайте мені носовичок, я протру літак від своїх сліз!”. Бо здавалось, наче мене повертають із Раю на звичайну, синю, дощову Земну кулю. Відчула себе капітульованими Адамом і Євою в одному обличчі. Певно вам важко у повній мірі зрозуміти мої почуття, тай взагалі, чому це дитина не хотіла їхати до мами й тата, а забажала забрати їх у Грецію і жити там вічно? Відповідь на це питання одна, ви знаєте, що таке сієста? О так, це найкраща річ у буденному житті (ще їжа) греків, вважаю, що лежання пузом напрямком у стелю на дивані з 13:00 до 17:00 повинно зайняти важливе місце в українському законодавстві. Ну, а їжа – окрема частина розповіді, аби не роздирати свій шлунок в екстазі, просто загугліть рецепти: сувлакі, равликів та рису й можете поплакати, бо найсмачніше їх готує Єва. Також надзвичайно важливими одиницями були: прозоре й хвилясте море, яке було, наче чай, таємничий замок Кроноса, величезні, цікаві музеї, танці в машині, надзвичайно привітні люди, які пояснять тобі усе доступно, навіть, якщо ти повнісінький бовдур в англійській, сувенірні та звичайні магазини одягу, де я й залишила усі свої гроші, а також круті та вузенькі вулички, які надзвичайно цікаво малювати. Усе це склало виразний пазл, який залишиться у рамочці на стінах моєї душі. Дякую за нього Єві, Христосу та дуже милій мамі квочечці Світлані Миколаївні (керівник поїздки), за якою ми бігали, як ципляточка, а також усім іншим людям та одній собаці, які брали участь у нашій подорожі, моє серденько ніколи вас не забуде. Дякую!»

Фоторепортаж

HFC
HFC