21 жовтня 2010 р. в Одеській філії Грецького Фонду Культури (адреса: Красний провулок, 20) в рамках святкування 100-річчя від дня народження грецького поета Нікоса Каввадіаса (1910-1975) буде прочитана лекція: «Нікос Каввадіас – поет океану, любові та прощання».
Лектор: Семенов Юрій Євгенович, кандидат мистецтвознавства, доцент Одеської державної музичної академії ім. А.В. Нежданової
Початок лекції: о 16:00

Греція відзначає 100-літній ювілей поета Нікоса Каввадіаса. Поряд з Кавафісом і Каріотакісом, Каввадіас – один з великих «проклятих» грецьких поетів ХХ століття.
Народився в 1910 році в сім’ї грека – російсько-підданного службовця на Далекому Сході, Нікос під час першої світової війни опиняється в Греції. З дитинства він плаває на торговельних суховантажах і пасажирських судах. Закоханий у море юнак, втративши батька, змушений, незважаючи на блискучу гуманітарну освіченість, піти плавати простим матросом, а потім радистом. В морі він знайде своє призвання та своє самотнє щастя і проплаває все своє життя (з перервою на час Другої світової війни, коли він воював проти фашистської Італії) аж до несподіваної смерті на суші у віці 65 років в 1975 році.

В 20 з невеликим років Нікос опублікував свій перший збірник віршів «Марабу», тепло зустрінутий критикою. З того часу друзі кличуть його Коля, або Марабу. Другий збірник «Туман» з’явився через 20 років, третій і останній «Траверсо» – ще через 20 років, відразу після смерті поета.
Всього в збірниках Каввадіаса 52 ліричних віршів. Він також опублікував три повісті: «Вахта», «Лі» та «На війні: моєму коню». Після смерті опубліковано практично все, що він написав, включаючи листи та щоденники.
При житті Каввадіаса-поета знали лише у вузьких колах цінителів поезії.

Його поетика була малозрозуміла і не відповідала домінуючим тенденціям тогочасної грецької поезії, представленої нобелівськими лауреатами Елітісом і Сеферісом. На відміну від них, Каввадіас майже не писав «білим віршем» без рим, а архаїчною римованою сілабікою, традиційними строфами. Він використовував величезну кількість морських термінів, глибоко особисті, символічні образи, які в кожному вірші складалися у вишукану образну структуру. Дотримуючись демократичних поглядів, Каввадіас майже не торкався політичних і соціальних проблем. Основна канва його віршів – моря, кораблі, екзотичні країни та жінки – тимчасові подруги моряків. Каввадіас закоханий у життя, але життя моряка – зустрічі і прощання, а тому його поезія – це поезія прощання, розлуки, пам\’яті про живих та, особливо, про мертвих.

Після смерті фортуна усміхнулась Каввадіасу-поету. Майже всі його вірші були покладені на музику композитором Таносом Мікруцікосом і іншими.
Їх стали співати найбільш популярні грецькі співаки та співачки, а слідом за ними – буквально весь грецький народ. Нині його популярність в Греції можна порівняти з популярністю Володимира Висоцького – з тією різницею, що Висоцького переважно слухають, а Каввадіаса слухають і співають. Можна сказати, що Каввадіасу вдалося знайти ключик до сердець греків.
Святкування ювілею грецького поета в Одесі сприяє тому, щоб про нього дізналися всі, хто любить поезію та Грецію.