19 лютого 2015 року у постійно діючому лекторії Філії Грецького Фонду Культури буде прочитана лекція на тему: «Нікос Гунаріс і Васіліс Ціцаніс. До 100-річчя видатних співаків і композиторів-фундаторів сучасної грецької популярної музики».
Лектор: СЕМЕНОВ Юрій Євгенович, кандидат мистецтвознавства, доцент
кафедри історії музики та музичної етнографії ОНМА ім. А. В. НеждановоїПочаток лекції о 16:00
Вхід вільний
Одним із надбань грецької культури є традиційна народна і популярна музика і танець. Практично всі греки, які виросли в Греції, не тільки кохаються у своїй музично танцювальній традиції, а й самі, хоча б трохи, вміють співати і танцювати. Можна сказати, що ця грецька традиція за останні десятиліття стала відома далеко за межами Греції; вона знайшла визнання і любов багатьох шанувальників у різних країнах, зокрема в Україні.
Найбільш відомими представниками і, великою мірою, засновниками сучасної грецької популярної музики були співаки, бузукісти, композитори і поети Нікос Гунаріс і Васіліс Ціцаніс, обидва народилися в 1915 році. Дана лекція присвячена їх 100-річному ювілею.
Історія грецької популярної музики ‒ це історія суперництва і співробітництва двох різноспрямованих напрямків: тенденції збереження і розвитку національної грецької традиції популярної музики, з одного боку, і тенденції запозичення популярних європейських і американських жанрів і стилів, з другого. Васіліс Ціцаніс і Нікос Гунаріс, хоча й родом з приблизно однакового соціального середовища, стали символами цих двох тенденцій.
Нікос Гунаріс (1915 ‒ 1965), як найбільший представник європейського напрямку в грецькій популярній музиці середини ХХ століття, так званої «легкої» музики (елафра), водночас зумів передати у своїй творчості грецький національний характер, менталітет і атмосферу.
Васіліс Ціцаніс (1915 ‒ 1985) ‒ продовжувач і реформатор музики ребетів (ребетіко), в якій були синтезовані різні традиції грецького фольклору, орієнтального мусикійського мистецтва в його грецькому (смірненському) варіанті, греко-православного співу, а також західної популярної музики.
Можна сказати, що Ціцаніс вивів «ребетіку» з марґінального
андерґраундного середовища і перетворив її в загальнонародну популярну музику, так звану «лаїку», на основі якої потім розвинулася «мистецька» (ендехні) нео-лаїка, що стала відомою в усьому світі.
В лекції будуть представлені і прокоментовані оригінальні аудіо- та відеозаписи Нікоса Гунаріса і Василиса Ціцаніса, зокрема такі хіти, як «Γλυκά μου μάτια» (Солодкі оченята), «Ένα βράδυ που ‘βρεχε» (Одним дощовим вечором), «Όμορφη Αθήνα» (Прекрасні Афіни) Гунаріса і «Το βαπόρι απ ‘την Περσία» (Корабель з Персії), «Γιατί με ξύπνεσεις πρωί» (Нащо будиш мене вранці), «Όμορφη Θεσσαλονίκη» (Прекрасні Салоніки), «Μπαξέ τσιφλίκι» (Баксе чіфлікі), «Συννεφιασμένη Κυριακή» (Захмарена неділя). «Λιτανέια του μάγκα» (Літанія мангаса), «Να γιατί γυρνώ» (Нащо мені вертати) та інші хіти Ціцаніса.
Також будуть висвітлені соціальні умови і основні принципи мусикійської традиції ребетів-мангасів: теке, стрій бузуки, лади (дромі), таксіми, танцювальні ритми хасапіко і зейбекіко тощо.
