Лекція на тему: «Вплив новогрецької мови на формування одеського міського койне»

Святкове шоу «Новорічні пригоди»
30.12.2008
Реєстрація бажаючих здати іспити на одержання Сертифіката міжнародного зразка про знання грецької мови
02.02.2009
Показати все

Лекція на тему: «Вплив новогрецької мови на формування одеського міського койне»

В Одеській філії Грецького Фонду Культури 29 січня 2009 р. буде прочитана лекція на тему: «Вплив новогрецької мови на формування одеського міського койне».
Лектор: Степанов Євгеній Миколайович, кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської мови філологічного факультету ОНУ ім. І.І. Мечнікова.

Початок лекції о 16:00

В лекції мова йде про вплив новогрецької мови на мову негрекомовних одеситів, зорієнтовану до середини XIX століття на державну, яка стала в Росії після Вітчизняної війни 1812 року соціально престижною, російську мову.
Одеське міське койне – відкрита знакова система, яка являється соціально-територіальною язиковою освітою і діє як засіб міжетнічного внутрішньо міського спілкування жителів Одеси в широкому діапазоні комунікативних сфер. В умовах “одеського мовного казана” фонетика, лексика, фразеологія, граматика новогрецької мови мали особливо сильний вплив на східнослов’янську мову жителів Одеси в I-ій пол. XIX ст.
Так, виконання функцій в новогрецькій мові твердих і м’яких звуків як позиційних алофонів єдиних фонем, на відміну від східнослов’янських мов, сприяло збереженню в російській мові одеситів напівм’яких звуків, характерних для української протооснови одеського міського койне. Ще на початку ХХ ст. корінні одесити зберігали характерний для грецької мови наголос і деякі інші фонетичні особливості в багатьох російських еллінізмах або словах, загальних для грецької та ряду інших мов (географ̀̀ія, демократ̀ія, тригонометр̀ія та ін.; пілаф = плов, баклава = паклава).

Ще на початку ХХ ст. в Одесі віддавали перевагу неологізмам грецького походження перед їх синонімами французького або англійського походження (порівн.: прожектор – геліотропний ліхтар, велотрек – циклодром та ін.). В професійній мові одеських моряків і рибаків дотепер використовуються деякі елінізми зі старої морської терміносистеми (борей, демено, бандера та ін.). Найбільша кількість елінізмів, які використовуються в одеському міському койне – прагматоніми (калкан = камбала; глосса (глоська); ракі = виноградна горілка; ци(є)пуро(а) = самогон; мусака; мілопіта; ти(си)ропіта; (п)саропіта; дзадзикі та ін.). В сучасній російській звичайній мові та у загальросійському жаргоні є група елінізмів, які потрапили туди з одеського міського койне (піндос; опа! = стій, будь обережний; кориш, корефан; фармазон). Підмічено вплив грецьких лайливих слів на семантичну парадигму їх російських паронімів (напр.: молокосос). Імплантація в загальнонародну мову цих слів здійснювалася, в основному, завдяки активним торговельним зв’язкам Одеси з усіма російськими територіями та творчості російських літераторів, які жили в Одесі або навідувалися сюди на деякий час.

Степанов Є.М.

 

 

HFC
HFC