В Одеській філії Грецького Фонду Культури 29 січня 2009 р. буде прочитана лекція на тему: «Вплив новогрецької мови на формування одеського міського койне».
Лектор: Степанов Євгеній Миколайович, кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської мови філологічного факультету ОНУ ім. І.І. Мечнікова.
Початок лекції о 16:00
В лекції мова йде про вплив новогрецької мови на мову негрекомовних одеситів, зорієнтовану до середини XIX століття на державну, яка стала в Росії після Вітчизняної війни 1812 року соціально престижною, російську мову.
Одеське міське койне – відкрита знакова система, яка являється соціально-територіальною язиковою освітою і діє як засіб міжетнічного внутрішньо міського спілкування жителів Одеси в широкому діапазоні комунікативних сфер. В умовах “одеського мовного казана” фонетика, лексика, фразеологія, граматика новогрецької мови мали особливо сильний вплив на східнослов’янську мову жителів Одеси в I-ій пол. XIX ст.
Так, виконання функцій в новогрецькій мові твердих і м’яких звуків як позиційних алофонів єдиних фонем, на відміну від східнослов’янських мов, сприяло збереженню в російській мові одеситів напівм’яких звуків, характерних для української протооснови одеського міського койне. Ще на початку ХХ ст. корінні одесити зберігали характерний для грецької мови наголос і деякі інші фонетичні особливості в багатьох російських еллінізмах або словах, загальних для грецької та ряду інших мов (географ̀̀ія, демократ̀ія, тригонометр̀ія та ін.; пілаф = плов, баклава = паклава).
Ще на початку ХХ ст. в Одесі віддавали перевагу неологізмам грецького походження перед їх синонімами французького або англійського походження (порівн.: прожектор – геліотропний ліхтар, велотрек – циклодром та ін.). В професійній мові одеських моряків і рибаків дотепер використовуються деякі елінізми зі старої морської терміносистеми (борей, демено, бандера та ін.). Найбільша кількість елінізмів, які використовуються в одеському міському койне – прагматоніми (калкан = камбала; глосса (глоська); ракі = виноградна горілка; ци(є)пуро(а) = самогон; мусака; мілопіта; ти(си)ропіта; (п)саропіта; дзадзикі та ін.). В сучасній російській звичайній мові та у загальросійському жаргоні є група елінізмів, які потрапили туди з одеського міського койне (піндос; опа! = стій, будь обережний; кориш, корефан; фармазон). Підмічено вплив грецьких лайливих слів на семантичну парадигму їх російських паронімів (напр.: молокосос). Імплантація в загальнонародну мову цих слів здійснювалася, в основному, завдяки активним торговельним зв’язкам Одеси з усіма російськими територіями та творчості російських літераторів, які жили в Одесі або навідувалися сюди на деякий час.
Степанов Є.М.