Онлайн виставка: «Особистості грецької революції 1821 Олександра Лантухова». Присвячується Елладі та об’єднаній Європі

Савченко_2
Онлайн-лекція: «Одеські греки та одеська влада «часів Ланжерона»
13.05.2021
книги_2
Нові видання «Бібліотеки новогрецької літератури»
26.05.2021
Показати все

Онлайн виставка: «Особистості грецької революції 1821 Олександра Лантухова». Присвячується Елладі та об’єднаній Європі

Лантухов

Виставка, яку презентує філія, присвячена 200-річчю початку боротьби грецького народу за незалежність та свободу від Османського поневолення, експонується в філії ГФК з 25 березня 2021 р., на ній представлено 35 портретів членів «Філікі Етерії», а також учасників та воєначальників, героїв битв революції, філеллінів, громадських і державних діячів національно-визвольної боротьби в Греції.

Автор виставки український художник Олександр Іванович Лантухов, народився в Одесі і протягом 12 років здобував художню освіту навчаючись в Одеській ДХШ, художньому училищі та в Академії мистецтв України. Серія його  художніх графічних творів представляє натхнений та зосереджений погляд на героїчні особистості Еллади, а також на загальноєвропейський філеллінський рух. Понад те, художник втілює динамічне бачення живої історичної спадщини актуальної як для сучасної Еллади, так і для міжнародної європейської спільноти ХХІ століття, об’єднаної спільними викликами та глибоким корінням спільних ідеалів.

Праця Олександра Лантухова над представленими творами, крім вирішення художніх завдань, мала дослідницький характер і тривала два з половиною роки.

Стаття Лариси Іванівни Дузь,
кандидата філологічних наук, доцента

Серія художніх графічних творів «Особистості грецької революції 1821» Олександра Лантухова представляє натхненний та зосереджений погляд на героїчні особистості Еллади, а також на загальноєвропейський філеллінський рух. Понад те, художник втілює динамічне бачення живої історичної спадщини, актуальної як для сучасної Еллади, так і для міжнародної європейської спільноти ХХІ сторіччя, об’єднаної спільними викликами та глибоким корінням спільних ідеалів.

Першим імпульсом до роботи стало враження від безмежної пошани греків до національних героїв Революційної боротьби 1821 року за незалежність та свободу країни. Художника вразили вияви поваги до героїв, притаманні всім поколінням, незмінні, не залежні від професії чи рівня освіти кожного елліна. «По суті, це почуття пошани, захоплення, навіть схиляння подібне ставленню до святих, говорить митець. – Воно віддзеркалює свободолюбство, що тисячоліттями живе у характері грецького народу. Багаторазово бачив я портрети героїв 1821 року в церквах, де у роковини Національного свята маленькі елліни декламували вірші, співали, прославляючи великий подвиг грецького духу. Герої повстання не забуті, вони живуть і у створеному на їхню честь пантеоні, й у живих висловах, наприклад, «слава Колокотроніса», які часто чуємо у Греції».

Серія портретів надихалась також значенням Повстання 1821 року для європейської історії. Ця подія дала поштовх міжнародному руху солідарності. Відомо, що наймення Еллади та її культурна спадщина в усі віки викликали пієтет гуманістів, інтелектуалів, просвітителів. У час Національно-визвольної боротьби почуття перевірялися вчинками: філелліни всього світу стали на боротьбу за свободу Греції та цінності еллінізму, що належать до всесвітньої спадщини, – класичні ідеали Перікла, Арістотеля, Софокла, Праксителя, заради цих ідеалів вони свідомо жертвували життям. Серед героїчних особистостей філеллінів – Карл фон Норманн-Еренфельс, Франк Абні Гастинґс, Джордж Ґордон Байрон і багато інших, чиї імена менш відомі широкому загалу. Ці славетні особистості та їхні діяння вшановані багатьма грецькими митцями і філеллінами європейських країн.

Одним з найяскравіших прикладів європейського ставлення до античної спадщини є скульптурна реконструкція фронтонних фігур храму Афеї Афіни, що на Егіні, здійснена Бертелем Торвальдсеном на замовлення Людвіга І Баварського, яка експонується у Гліптотеці Мюнхена. Натхненний подіями грецької історії ХІХ сторіччя, цей визначний твір є відображенням позачасовості духу Еллади.

Олександр Лантухов зізнається у незгладному враженні від першої зустрічі з живописними творами Ежена Делакруа. Назавжди запали в пам’ять потужні та драматичні мистецькі засоби, обрані видатним художником для відображення трагічної історії жертовного шляху Еллади до свободи. Вивчаючи тему на прикладах всесвітньої художньої спадщини, український художник знайомився з мистецькими творами, що зберігаються в європейських музеях, а також відтворені у численних виданнях та електронних ресурсах.
Досліджуючи матеріали Національного історичного музею в Афінах, художник звернув увагу на творчий доробок Карла Крацайзена, баварського офіцера, який протягом 1826-1827 років безпосередньо на місцях визвольних баталій створив низку портретів, що зображують героїв – греків та філеллінів. Серед цих малюнків – портрет Карла Вільгельма фон Хайдека, очільника баварського військового загону в Греції, що також був дуже вправним художником. З огляду на практичне воєнне значення топографічних замальовок у ту епоху, вміння малювати було привілеєм офіцерів високо- го рангу. Картина фон Хайдека «Табір філеллінів у грецькій визвольній війні» знаходиться зараз у постійній експозиції Національного музею образотворчих мистецтв у Карлсруе (Німеччина).

Влучно писав про Карла Крацайзена професор історії мистецтв Пантеліс Превелакіс: «Його військова належність, а крім цього ще й романтичний дух, підготували його захоплення героями. Саме тому виконані ним малюнки викликають беззаперечну довіру. Якщо кожна робота окремо виражає індивідуальність особистості, всі разом зберігають стиль однієї епохи і навіть одного історичного моменту». Характеризуючи естетичні відкриття художника, професор зазначав: «Відтинок часу від грудня 1826 до квітня 1827 року, протягом якого Крацайзен малював портрети, був, по суті, з найкритичніших. Дух боротьби відбивається у виразах облич. Це надає портретам духовного зв’язку, як начебто мужі були портретовані не окремо, а довкола скривавленого тіла Батьківщини».

Обравши малюнки Карла Крацайзена за прототип для роботи над власною серією, Олександр Лантухов долучив до них літографії Франца Ханфштаєнгля, видані у Мюнхені протягом 1827-1831 років, та літографічні портрети, виконані Адамом Фріделем, данським філелліном і художником, видавцем портретів героїв 1821 року в Лондоні (1825 р.) та у Парижі (1827 р.).

Особливе місце серед творів, присвячених героям 1821 року, посідають роботи грецьких майстрів мистецтва, створені у ХІХ та ХХ сторіччях. Це портретні твори художників Спиридоноса Просалендіса, Діонісіоса Цокоса та Теодороса Врізакіса, кінна статуя Георгіоса Караїскакіса скульптора Михаїла Томброса, памятник генералу Макріянісу скульптора Яніса Папаса, погруддя Панайотіса Анагностопулоса скульптора Теодороса Папаяніса та багато пам’ятників у різних містах і селах Греції та поза її межами.

Про бачення власного творчого завдання Олександр Лантухов розповідає так: «Твори, залишені нам свідками та учасниками Повстання, відомі як першоджерела інформації про величну епоху та її особистостей. Їхнє вивчення подарувало мені нові знання і ґрунтовну базу для моєї роботи. Свою місію бачу в представленні кожної роботи у її історичній автентичності з використанням технічних і стилістичних засобів відповідної епохи. Моєю метою є також якнайпереконливіша передача характеристики кожної особистості. У цій царині хочу відзначити успіхи грецьких художників. На моє переконання, коли йдеться про зображення достойників, такої праці не буває забагато. Спроможність одного сучасного митця зобразити незримі риси душі героя є чимось більшим за витвір образотворчого мистецтва. Це обов’язок, який насправді робить йому честь».

Минуло майже 100 років з часу першої публікації про безцінне  зібрання малюнків Карла Крацайзена, про нього писав професор Захарія Папантоніу в афінській газеті
«Елевтеро Віма» у травні 1926 року. Зараз маємо змогу переконатися в історичній та художній значущості доробку баварського художника, твори якого уславлюють велику боротьбу за незалежність Еллади. «Заглиблення в історію та її художнє відображення завжди є зверненням до сучасного і посланням прийдешньому», узагальнює митець і висловлює своє найпалкіше бажання: запросити своїми роботами глядачів, особливо молодше покоління, стати на шлях відкриття величі Повстання 1821 року та героїв, що виборювали свободу і незалежність Еллади. «Зараз, через 200 років після визначальних подій в історії Еллади, ідея сучасного художнього трактування значних постатей 1821 року бачиться мені надзвичайно актуальною як для Греції, так і для об’єднаної Європи, оскільки рух філеллінізму, безсумнівно, належить до її глибинних коренів», – наголошує Олександр Лантухов, представляючи серію своїх графічних робіт.

Запрошуємо також відвідати цю виставку в філії ГФК!

HFC
HFC